1. Ніколи не займайтесь „виховною роботою” у поганому настрої.
  2. Чітко визначте, що ви хочете від дитини ( і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.
  3. Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.
  4. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети.
  5. Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.
  6. Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.
  7. Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки – не одне й те саме.